Відпочинок у Європі

Будинок Джульєтти у Італії

Будинок Джульєтти (італ. Casa di Giulietta) — будинок у Вероні (Італія), побудований в XIII столітті. Є популярним туристичним місцем, яке ототожнюється з легендарним будинком героїні п’єси Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта».

Будинок Джульєтти у Італії

Будинок Джульєтти у Італії

Історія будинку

Будинок Джульєтти належав роду Даль Капелло (прообраз сім’ї Капулетті), їх герб у формі мармурового капелюха розташований на арці, яка веде у внутрішній двір. У 1667 році будинок разом з незбереженою вежею був проданий одним з представників роду Капелло і потім неодноразово змінював господарів. У XIX столітті в ньому знаходився заїжджий двір. У цьому стані його описав Чарльз Діккенс:

«… З Ринкової площі я попрямував до будинку Капулетті, що зазнав найбільше приниження і перетворився тепер в убогий готель. Галасливі веттуріно і ломові вози тіснилися у дворі, де був непролазний бруд і ходив виводок забризканих нею гусей … Плодовий сад перейшов в руки інших власників та вже давно відділений від усього іншого, а раніше він був при будинку, чи міг би бути, і над воротами , що ведуть у двір з вулиці, ще збереглося зображення капелюха (capello) — старовинного герба цієї сім’ї, висічене на камені. Гуси, ломові вози, їх візники і пес, треба зізнатися, трохи заважали: набагато приємніше було б знайти будинок абсолютно порожнім і мати можливість пройтися по його нежитлових кімнатах. Але капелюх все ж доставляв невимовну розраду, і місце, де потрібно було бути саду…»

Чарльз Діккенс. «Нариси Італії» (1846 рік)

Будинок повністю занепав і був виставлений господарями в 1907 році на аукціон. Його придбав муніципалітет для влаштування в ньому музею, присвяченого шекспірівській п’єсі, але тривалий час будинок продовжував перебувати в запустінні.

Активні реставраційні роботи по наданню дому відповідного легендою романтичного виду почалися після виходу в 1936 році фільму Джорджа Кьюкора «Ромео і Джульєтта», який викликав до нього великий інтерес.

Цегляний фасад був прикрашений декоративними елементами (готичні обриси вхідної арки, трипелюсткове обрамлення вікон другого поверху, запозичені від інших будівель) і доповнений «Балконом Джульєтти» (для створення його фронтальної стінки використана справжня різьблена плита XIV століття, можливо, частина древнього саркофага).

Була проведена часткова реконструкція ряду будівель, що виходять у внутрішній двір будинку. Сам дворик також був перебудований. Йому надали деякі риси відповідної сцени з фільму Кьюкора: зубчасту стіну, колону під балконом. На стіну будинку під балконом помістили дошку з рядками шекспірівської трагедії. У 1972 році у внутрішньому дворику була встановлена бронзова статуя Джульєтти роботи скульптора веронського Нерея Костантіно (Nereo Costantini).

Роботи проводилися в кілька етапів: у 1930-х, 70-х і 90-х роках. На заключному етапі в будинку була відтворена атмосфера епохи Треченто: художні орнаменти стель і стін виконали за зразками XIV століття, на стіни помістили справжні фрески того періоду, перенесені із зруйнованих будівель і т. п.

У 1997 році музей був відкритий для відвідувачів. В експозиції музею ряд картин, присвячених Ромео і Джульєтті, фотографії сцен з фільму Кьюкора. На одному з поверхів в 2002 році була розміщена експозиція предметів з фільму Дзеффіреллі «Ромео і Джульєтта» (1968 рік): два костюми, шлюбне ложе і сім ескізів до фільму, зроблених рукою режисера.

Перебуваючи на другому поверсі будинку, можна потрапити на балкон і побачити дворик зверху. Попередня до виходу на балкон кімната створена за мотивами знаменитого полотна Франциско Айеца «Прощання Ромео і Джульєтти» («Останній поцілунок»), написаного в 1823 році. Поверхом вище знаходиться просторий зал з каміном, на якому красується «герб Капулетті» у формі капелюха.

Популярність у туристів

Особливою популярністю у туристів користується бронзова статуя Джульєтти, доторкнутися до якої вважають гарною прикметою. 23 квітня 1964 у зв’язку зі святкуванням чотиристаріччя з дня народження Шекспіра веронська газета L ‘Arena вирішила нагадати городянам про обіцянку, яку синьйор Монтеккі дав батькові Джульєтти у фіналі шекспірівської п’єси — «Я поставлю на честь твої дочки статую …».

Бронзова статуя Джульєтти

Бронзова статуя Джульєтти

Цей заклик був сприйнятий одним із засновників Lions Club Ost графом Морандо. Скульптор Нерея Костантіно запропонував свою роботу безоплатно, а витрати з лиття статуї оплатив Lions Club. Незважаючи на те, що в 1968 році статуя була вже готова, комуна Верони не проявила жодної зацікавленості в тому, щоб вона була встановлена перед будинком Джульєтти, і скульптура кілька років зберігалася в залі апартаментів маршала Радецького в палаццо Форті. 8 квітня 1972 завдяки старанню Клубу Джульєтти скульптура зайняла своє постійне місце у дворику будинку шекспірівської героїні.

Також туристи залишають записки та освідчення в коханні на стінах будинку, що виходять у дворик. У 2005 році всі вони були прибрані, і для їх написання залишили внутрішні стіни арки, що вела у двір з вулиці, спеціальне покриття яке періодично оновлюється.

Тут пишуть лист Джульєті

Тут пишуть лист Джульєті

Для шанувальників героїв Шекспіра в будинку встановлені поштові скриньки, а також комп’ютери, на яких бажаючі можуть написати їм лист. Послання передаються волонтерам Клубу Джульєтти (італ. Club di Giulietta).

Щороку 16 вересня в будівлі музею проходить святкування «Дня народження Джульєтти», що є частиною міського середньовічного фестивалю, а в день святого Валентина в одному з його залів вітають авторів найбільш зворушливих послань до шекспірівської героїні, що також передбачено культурним департаментом міста.

Статті по темі:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

97 in 0,614